Самооцінка - це не про "любити себе". Це про те, як ми навчилися думати про себе, навіть не вміючи говорити. А тепер уяви: стоїш ти на кухні дорослою людиною, наливаєш собі каву, нікого не чіпаєш — і раптом у голові звучить: — «Я знову нічого не встигаю». — Ну звичайно, кому...
Про знецінення. Або як у дорослому віці ми все ще чуємо батьківське: «Та не перебільшуй»
Про знецінення. Або як у дорослому віці ми все ще чуємо батьківське: «Та не перебільшуй» Якби знецінення мав голос, він звучав би тихо, але впевнено. Якось так: І чого ти такий засмучений? В інших ще гірше. Ну, ти ж не помер. Чого ревти-то? Що ти там такого робиш?