Є конфлікти, а є емоційне насильство — і важливо вміти розрізняти:
Конфлікт — це коли є протистояння двох або більше сторін, і ролі можуть змінюватися: один тисне — інший захищається, потім навпаки.
Є інтереси, стратегії, позиції. Це боротьба за якийсь ресурс.
Емоційне насильство — це зовсім інше. Це коли одна сторона постійно висуває претензії, критикує, тролить, цькує, знецінює іншу.
Емоційне насильство — це зовсім інше. Це коли одна сторона постійно висуває претензії, критикує, тролить, цькує, знецінює іншу.
Тут важливо називати речі своїми іменами.
У нашій культурі досі табу — називати емоційне насильство тим, чим воно є. І це велика проблема.
Поки ми називаємо емоційне насильство «непорозумінням», «якимись тертями», «емоційно складними моментами» — ми його фактично легалізуємо.
Адже те, що не названо, — не існує.
А якщо «не існує» — з цим нічого не можна зробити. Тому прямо називати — це перший крок до припинення.
У стосунках, у сім'ях, на роботі — бувають ситуації, які виснажують, але не схожі на «скандал». Просто щось постійно тисне. І якщо вам знайоме це відчуття — можливо, варто придивитися до нього уважніше.
У стосунках, у сім'ях, на роботі — бувають ситуації, які виснажують, але не схожі на «скандал». Просто щось постійно тисне. І якщо вам знайоме це відчуття — можливо, варто придивитися до нього уважніше.