В даний час всі активно цікавляться психологією, досліджує себе та свої стосунки з іншими.
Розуміння певних викликів та проблем, з якими ви можете стикатися у відносинах, може суттєво покращити, визначивши, які уявлення про кохання та про себе у відносинах сформувалися у Вас.
Для цього звернемося до теорії прихильності Боулбі.
Вона розроблялася у 1960-70-х роках. Джон Боулбі зацікавився типами реакції дитини на коротку розлуку, сепарацію. Серія експериментів називалася "Незнайома ситуація".
Дитину, яка перебуває в кімнаті з батьками, на якийсь час залишали з незнайомою для них людиною. Уважно досліджувалась реакція дітей на батьків, коли вони поверталися. Таким чином, були сформульовані чотири типи прихильності.
- Безпечний тип . Люди з цим типом легко встановлюють близькі стосунки, відчувають впевненість у собі та інших.
- Уникаючий тип. Зазвичай люди з цим типом намагаються уникати близьких стосунків, підтримують дистанцію та часто виявляють недовіру.
- Тривожно-амбівалентний тип прихильності (Або нестійкий). Такі люди часто неспокійні та невпевнені у відносинах, часто переживають тривожність та страх втрати близької людини.
- Дезорганізований тип характеризується несистематичним чи суперечливим поведінкою у відносинах, обумовленим часто травматичним досвідом у дитинстві.
Подивимося, чим характеризується кожен тип уподобання.
Важливо, що типовим всім дітей є певні прояви у певних вікових кризах, і навіть дорослим за певних умов. Не намагайтеся самостійно остаточно з'ясувати тип у власної дитини чи в себе. Звертайтеся до психологів та терапевтів, які можуть провести всебічну професійну діагностику.
Безпечний тип прихильності він же надійний, здоровий та адаптивний.
У дитинстві: може бути якийсь час без батьків, не відчуваючи тривоги;
шукає заспокоєння у батьків, коли боїться; реагує на позитивні емоції
У дорослому віці мають довірчі та тривалі стосунки, тенденцію до гарної самооцінки, шукає соціальну підтримку за потреби; ділиться своїми емоціями з партнерами та друзями. Отже, люди з цим типом мають більш високий рівень автономії, самостійності, високий рівень самоприйняття та цілі, довіряють партнеру, відкриті та підтримують один одного.
Тривожно-амбівалентний тип прихильності.
У дитинстві діти з цим типом прихильності можуть уникати нових ситуацій, виявляти страх або занепокоєння при розлученні з близькими, а також виявляти нестачу ініціативи в іграх чи взаємодії з оточуючими. Наприклад, вони можуть відмовлятися від розлучення з батьками на ігровому майданчику або виявляти велику тривожність у новому середовищі.
У дорослому віці це може виявлятися в тому, що люди з цим типом прихильності можуть відчувати напругу чи невпевненість, коли намагаються вступити у близькі стосунки.
Людина може виявляти нестачу впевненості у собі у міжособистісних відносинах. Наприклад, вони можуть уникати висловлювання своїх істинних почуттів зі страху, що їх партнер не відповідатиме взаємністю. Також вони можуть переживати надмірні занепокоєння щодо можливості розриву стосунків та реагувати сильним емоційним стресом за таких ситуацій. Такі люди неспокійні, потребують постійної підтримки та впевненості, можуть виявляти залежність та ревнощі.
Уникаючий тип уподобання може формуватися, коли близькі люди (мама, бабуся, тато, няня) постійно ігнорує потреби чи відкидає дитину, у разі він: може почати уникати батьків, не шукає контакту і спілкування із нею, може навіть віддавати перевагу незнайомцям.
У дорослому віці: не охоче, дуже мало чи зовсім не показують емоції, не розуміють, що таке романтичні стосунки. Не бажають або навіть не здатні ділитися думками та емоціями з іншими. Не здатні підтримати партнера у стресових ситуаціях, принаймні емоційно. Часто уникають близькості чи інтимності під різними приводами. Люди з таким типом часто прагнуть незалежності, уникають близькості, можуть бути емоційно відстороненими.
Дезорганізований тип прихильності.
При ньому відсутня чітка поведінкова лінія. Часто це певний мікс уникнення та протистояння. Є гіпотеза у тому, що непослідовне поведінка батьків є провокуючим чинником формування цього стилю. Адже заспокоєння і залякування, які часто змінюють одне одного, ведуть до плутанини в психіці дитини.
У дорослому віці виявляють по черзі, то уникнення, то тривожне утримання партнерів, водночас бояться близькості та жадають її. Часто саботують свої відносини, насилу намагаються довіряти партнерам, виявляють суперечливі емоції, відчувають труднощі зі стабільністю у відносинах. Як правило, саме цей стиль асоціюють з нездоровими відносинами, яким притаманна токсичність і іноді навіть жорстоке поводження.
